У 1962 році американські хірурги Френк Джиро і Томас Кронін провели першу операцію по збільшенню грудей з використанням імплантату з твердого силікону, наповненого рідким силіконом. Зараз у світі проводяться в рік сотні тисяч подібних пластичних операцій, і виробляють імплантати кілька десятків компаній по всьому світу.
Серйозні зміни відбулися за останні десятиліття з формою імплантатів. Якщо спочатку встановлювалися переважно імплантати круглої форми, то зараз перевага віддається анатомічним (краплеподібним) формам, тому що в останні роки пластична хірургія йде шляхом індивідуалізації імплантату. У результаті зараз тільки пластичний хірург досвідченим поглядом може з упевненістю сказати, чи була конкретній жінці проведена пластика грудей.
За рахунок великих обсягів виробництва імплантатів і високого рівня конкуренції між виробниками, починаючи з 80-х років поступово падають ціни на імплантати і пластичні операції. З розваги для вищого світу пластика молочних залоз стала доступною процедурою для середнього класу.
Як це часто буває, в гонитві за дешевизною страждає якість. У 2010 році влада Франції заборонили використання силіконових імплантатів компанії PIP (Poly Implants Prothèse), яка прагнучи мінімізувати їх вартість, застосовувала неочищений технічний силікон (він містив небезпечні канцерогенні домішки і сприяв більш частим розривам оболонки імплантату). Про це стало відомо, коли одна з жінок з імплантатом компанії PIP померла від раку грудей. Багато жінок були змушені замінити ці протези. Тільки у Франції таких замін було близько 30 000, а по всьому світу 400 тисяч!
На жаль, в гонитві за прибутком деякі клініки закуповують дешевші і менш якісні імплантати, не знижуючи при цьому ціну на саму операцію. При цьому в таких клініках тільки дрібним текстом можуть проінформувати пацієнтку про можливу необхідність заміни імплантату через 3-5 років. Більше того, до цих пір на ринку пропонуються імплантати з поліуретановою оболонкою, хоча відомо, що поліуретан є одним з факторів ризику онкологічних захворювань.
Нещодавно ряд клінік став навмисно піарити гідрогель як якусь новинку, кажучи про повну безпеку води в імплантаті, але замовчуючи інформацію про те, що гідрогелеві імплантати мають властивість втрачати воду, і гель в них поступово зсихається. Таким чином, установка такого імплантату з більшою ймовірністю потребують повторної операції через нерівномірне висихання імплантату і появи зовнішніх косметичних дефектів грудей.
Відомі хірурги — пластики та клініки, що дорожать своєю репутацією, співпрацюють лише з тими виробниками імплантатів, яким вони цілком довіряють і знають все про технології їх виробництва. У цих імплантатах використовуються найдорожчі і безпечні матеріали (включаючи хімічно чистий силікон) і не використовуються солі для текстурування оболонки. Вони відрізняються високою еластичністю, гарною пам’яттю форми, великою різноманітністю пропонованих текстур поверхні і консистенції внутрішнього гелевого наповнення (так звана когезивного гелю — прогнозована незмінна жорсткість внутрішнього наповнення імплантату). Для пацієнтки це означає велику безпеку і прогнозований естетичний результат. Для хірурга, що оперує такі імплантати надають можливість враховувати індивідуальні особливості та побажання кожної клієнтки. Крім цього такі імплантати служать до 30 років без заміни.
Особливо важлива наявність комірчастої текстурованої поверхні для профілактики формування капсулярної контрактури (вона може утворюватися при використанні імплантатів з гладкою поверхнею). Також така поверхня захищає імплантант від сповзання вниз, поворотів і утворення складок.
Для зменшення розмірів розрізу на шкірі, а також з урахуванням індивідуальних анатомічних особливостей кожної пацієнтки існують грудні імпланти, які встановлюються не до кінця заповненими. Протягом півроку після операції є можливість збільшити обсяг (не більше ніж на 30%) шляхом дозаповнення необхідним обсягом фізрозчину через спеціальний клапан. У імплантатах останнього покоління клапан, через який вводиться наповнювач герметизується не клеєм, а за допомогою спеціальної системи, яка повністю запобігає протікання наповнювача імплантату. У процесі закачування наповнювача велике значення має кваліфікація хірурга і його точне розуміння побажань пацієнта і індивідуальних анатомічних особливостей. Імплантат в результаті повинен бути пружним (але не надмірно пружним, як м’яч — при зайвому накачуванні) і в той же час пластичним, не повинно відчуватися в’ялості).
Що ж робити жінці, яка зважилася на операцію збільшення грудей? У першу чергу, необхідно дивитися не тільки на ціну майбутньої операції, а й на репутацію клініки. Другий важливий аспект — хороший центр пластичної хірургії ніколи не піде на ризик втратити репутацію і завжди запропонує Вам тільки якісні сучасні імплантати. Тільки з ними клініка може дати тривалу гарантію. Наприклад, відомі клініки дають гарантію на видимий естетичний результат на 8-10 років, з можливістю безкоштовної корекції в будь-який час протягом цього терміну.
Не треба боятися ставити питання пластичному хірургу і клініці, яку потенційно розглядаєте. Дізнайтеся все про компанію виробника імплантатів, її репутацію, відсутності рекламацій на продукцію по всьому світу. Витратьте час на вивчення спеціальних наукових досліджень, тим більше, що надійні компанії-виробники ведуть подібні дослідження з моменту випуску продукції, тобто вже більше 50 років. Довіряйте тільки досвідченим рукам і перевіреним роками імплантам.