Фітофтороз помідорів набув такого поширення, що деякі овочівники-аматори, взагалі, відмовилися вирощувати їх, вважаючи, що цю підступну хворобу подолати неможливо. Але насправді все не так безнадійно. У цій статті я хочу дати кілька досить простих рекомендацій і агротехнічних заходів, перевірених на практиці. Зауважу, що хімічна обробка насаджень — не основний фактор боротьби з цим грибним захворюванням.
Щоб активно протидіяти фітофторозу, необхідно знати джерела інфекції та шляхи її поширення. Спори гриба — збудника фітофторозу — містяться у волосках, якими опушене насіння. Вони зберігають свою життєздатність і після згнивання помідорів. Крім того, збудники зимують у землі на минулорічних насадженнях помідорів і картоплі.
Отож, якщо ви зазнали невдачі у нинішньому сезоні і не одержали очікуваного врожаю, зробіть висновки і в майбутньому році своєчасно застосуйте необхідних заходів. А починати слід з передпосівної обробки насіння. Якщо ви придбаєте насіння, не оброблене фірмою-виготовником, перед сівбою його обов’язково треба протруїти у міцному розчині марганцевокислого калію 20—25 хв., а після цього ретельно промити. Всі операції з насінням, а також поливання розсади бажано робити талою водою, благо, ранньої весни її вистачає.
Подальша обробка насіння (барботування і загартування) поліпшує якість розсади, проте на стійкість рослин до фітофторозу практично не впливає.
Другий важливий агрозахід — це раннє висаджування розсади ранніх та суперранніх сортів помідорів. У такому разі основний урожай ви встигнете одержати до масового зараження рослин. Протягом кількох років я випробував на своїй ділянці більш як двадцять сортів ранніх помідорів, а зупинив свій вибір на чотирьох найкращих: Ляна, Володимир Висоцький, Яблунька Росії та Ефемер. Ляна — сорт молдавської селекції, суперранній (раніше достигає лише Ефемер). Плоди у нього більші за середні, довго плодоносять і дуже смачні.
Всі названі мною сорти рясно плодоносять до середини серпня, вони універсального призначення, їх можна споживати свіжими і заготовляти на зиму. А от сорти голландської селекції — Червоний мисливець, Наріта та Еліос — виявилися слабостійкими до грибних захворювань, хоча за зовнішнім виглядом і урожайністю вони поза конкуренцією. Мабуть, голландські селекціонери під час створення гібридів не приділяють достатньої уваги питанням їхньої стійкості до захворювань.
Читайте также: Как путешествовать по Европе дешевло и сердито
З-поміж середньостиглих і пізніх сортів найстійкішими вважаються гібриди Тарасенка 1 і 2, Комбітомат, Де Барао і Баллада. Проте деякі городники нарікають, що останнім часом гібриди Тарасенка 1 і 2 здрібніли, у них зменшилася урожайність та стійкість до хвороб. На мою думку, причина полягає у неправильному використанні насіння. Не забувайте, що це гібриди, а тому і власне насіння, й придбане на базарі з часом втрачає набуті в процесі тривалої селекції якості. У Де Барао, крім стійкості до хвороб та високої урожайності, є ще одна унікальна властивість: здатність зберігатися і достигати в домашніх умовах, майже не втрачаючи смакових якостей. Цього не скажеш про «довгограючі» Жираф і Шедевр 1, котрі дійсно зберігаються 6 місяців і навіть більше, але не мають ні смаку, ні кольору, ані запаху нормальних помідорів.
Для тривалого зберігання відбирають здорові зелені помідори, обов’язково з плодоніжкою. Ними заповнюють ящик у два— три шари, перекладаючи стружкою або папером, ставлять у прохолодне, сухе приміщення, і аж до Нового року ви будете мати свіжі помідори. їх необхідно час від часу перевіряти, оскільки один гнилий плід може зіпсувати увесь ящик.
Дуже важливо правильно висадити рослини на городі. Останнім часом непогано зарекомендував себе спосіб садіння помідорів за методикою доктора Міттлайдера. Рослини розміщують з широкими міжряддями (100 см) і доволі густо в ряду (18 — 20 см). У результаті створюються сприятливі умови для провітрювання рослин. Крім того, зручно доглядати і підв’язувати рослини не на кілки, а на шпалеру.
Важливим фактором стримування поширення хвороби є мульчування прикореневої зони. Ви, мабуть, помічали, що після дощу стебла і нижні листки помідорів забризкані землею. Таким чином, краплини дощу, падаючи на землю, забруднюють стебла й листки рослин, заражаючи їх спорами, які перебувають у ґрунті. Щоб уникнути цього, простір поблизу кореневої системи, необхідно замульчувати соломою, чорною плівкою або руберойдом, торфом тощо. Проте найдоступніший матеріал для цього — лісова підстилка хвойних дерев. Перед тим, як присипати прикореневу поверхню шаром ялинової хвої (завтовшки 5—7 см), зробіть перше обприскування помідорів настоєм часнику або бордоською рідиною (3%-ною). Мульчувати слід тоді, коли розсада повністю приживиться і почне активно рости.
Хімічні заходи захисту від фітофторозу
Це питання досить непросте. Ми живемо в екологічно несприятливих умовах, отож, не хочеться застосовувати отрутохімікати. Проте без них іноді протягом кількох днів можна втратити весь урожай. Обійтися без хімічного захисту можуть тільки ті городники, які вирощують суперранні сорти помідорів. Якщо ви все ж захочете мати свіжі овочі протягом усього року, без хімічної обробки вам не обійтися.
З урахуванням власного досвіду та узагальнення знань спеціалістів пропоную ряд заходів захисту з мінімальною шкодою для здоров’я. Насамперед це застосування різних відварів і настоїв з рослин. Найчастіше застосовують відвар часнику, полину і чистотілу: 150—200 г подрібненого часнику і 400—500 г чистотілу або полину заливають 10 л окропу і настоюють два дні. На жаль, ці розчини ефективні як профілактичний захід і на початкових стадіях поширення хвороби. З початком масового зараження фітофторозом необхідно видалити всі уражені листки й плоди і обприскати рослини фунгіцидом. Нині їх багато у спеціалізованих магазинах. Періодичність обробок залежить від погодних умов. У дощове літо рекомендується 2—3-разове обприскування, а бордоською рідиною іноді доводиться користуватися до семи разів.
Хочу звернути вашу увагу на якість обробки рослин. Якщо не дотримуватися основних правил, і трудові, й грошові затрати можуть виявитися марними. Ось ці правила.
1. Користуйтеся тільки справним обприскувачем з дрібнодисперсним розпиленням.
2. Під час обробки рослин приділяйте основну увагу обприскуванню нижнього боку листків і стебла, особливо тієї частини, яка близько до землі.
3. Обробляти рослини потрібно у безвітряну погоду, рано вранці або пізно ввечері, але ні в якому разі не в спеку.
4. Хоча вищезгадані фунгіциди третього покоління вважаються відносно безпечними, під час обробки застосовуйте елементарні засоби захисту: марльову пов’язку на обличчя, рукавички і захисний халат.
Бажаю всім городникам високих урожаїв. Не бійтеся експериментувати. Якщо у вас є свої «секрети» успішного вирощування помідорів, поділіться ними.
Віктор Лук’яненко