Новости Харькова
Сделать стартовой 
Lenta.kh.ua:   Карта сайта
|  События Харькова |  Тенденции |  Регионы |  Спорт |  В мире |  Общество
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ ХАРЬКОВА


05.8.17 Игры в казино на море — приехал, увидел, проиграл
21.6.17 Что нужно знать игроку об игровых автоматах
15.6.17 Автоматы казино вулкан — достигни успеха
30.5.17 Современный интернет магазин интимных товаров
26.5.17 Как выбрать смеситель для умывальника
12.4.17 Доверяйте ремонт телефона лучшим
11.4.17 Лучший отель в центре Харькова «Чичиков»
28.1.17 Послуга «чоловік на годину»
02.12.16 Диоды – важнейшее изобретение
29.11.16 Цены на доставку воды
ПОИСК:  
Искать:
в информационной базе
в новостях

В мире
Навіщо влада Венесуели замовчувала смерть Уго Чавеса
09.03.2013

Навіщо влада Венесуели замовчувала смерть Уго Чавеса Здається, влада Венесуели нарешті знайшла в собі сили визнати, що Уго Чавес помер. Повідомлення про те, що президент боліваріанської республіки помер, надійшли ще тиждень тому, а ще раніше колишній особистий лікар Уго Чавеса стверджував, що президент Венесуели не доживе до квітня.

Навіщо так люто спростовував наступник Чавеса Ніколас Мадуро повідомлення панамського дипломата про те, що у президента Венесуели помер мозок? Навіщо було розповідати казки і поширювати знімки Уго Чавеса зі свіжою газетою в руках? Думається, щоб зрозуміти це, потрібно розповісти ще одну казку. Звучить вона так:

«Жив-був на світі один Президент. Він правив Країною — не сказати щоб розвиненою, але багатою, тому що в Країні добували нафту. На доходи від продажу нафти Країна купувала собі сучасне озброєння: літаки, бойові кораблі та танчики. На інфраструктуру, правда, у Країни грошей вже не залишалося, тому що коли Президент серйозно захворів, довелося йому летіти на лікування в іншу державу.

Треба сказати, що жителі Країни душі у своєму Президентові не чаяли. Був він для них променем у віконці, головним захистом і обороною, ведучим улюбленого телешоу і єдиною надією на вирішення будь-якої проблеми. Президент про таке положення справ знав і з народом дуже любив спілкуватися, записуючи всі скарги і сподівання народні й поглядаючи строго на своїх Чиновників, яким належало всі ці питання вирішувати.

А оскільки всіх до єдиного Чиновників жителі країни вважали злодіями, то тільки на одного Президента і сподівалися. Ну, ще, може бути, на те, що у нього є План, як розвивати Країну. У будь-якому випадку, було очевидно, що без Президента всім настане капут. Так і казали: «Якщо не Президент, то хто?»

А тому коли з’ясувалося, що Президент хворий, стрепенулася вся Країна. Люди молилися Богу і посилали Президенту в чужу країну плюшевих ведмедиків: видужуй, Президент! Президенту, правда, час від часу ставало все гірше, але люди так в нього вірили, що навіть знову обрали його на п’ять років правити Країною — бо якщо не Президент, то хто?

Президент подякував усім за підтримку, пообіцяв, що скоро видужає — і поїхав доліковуватися. Час йшов, новин про його здоров’я ставало все менше, а чуток — все більше, і були вони все гірше. Говорили навіть, що Президент від своєї тяжкої хвороби на чужині вже давним-давно помер, а його Чиновники бояться про це говорити жителям Країни.

І справедливо боялися: Президента населення любило, тому що він був Герой, Рятівник і Національний лідер (принаймні, так казали по телевізору, і багатьом це подобалося), а ким жителі Країни називали всіх поголовно Чиновників, ми вже говорили.

Тим часом Президент і справді помер, але Чиновники, ще не набравшись духу, рапортували жителям Країни, що справи в нього йдуть на лад, він працює з паперами і рукостискання у нього міцне. Правда, в Країні вже був інтернет, і довго водити всіх за ніс виявилося неможливо: через тиждень довелося таки визнати, що Президент помер.

Щоб люди не плакали попусту, їм пояснили, що Президента небезпечною хворобою заразили вороги Країни. Багато хто повірив і навіть побили тих, хто попався під руку — журналістів, які в свій час Президента насмілювалися трохи посварити: довели, мовляв, нашого Героя!.. Але плакали все одно: на кого ж ти нас покинув? »

Тут і казочці кінець, і тут і починається сувора реальність: незважаючи на всі старання пропаганди, на останніх виборах (тих самих, після яких важко хворий політик так і не знайшов у собі сил провести офіційну церемонію інавгурації — спасибі, хоч соратники не змусили, як в свій час Бориса Єльцина) Уго Чавес переміг із зовсім не латиноамериканськими відсотками. Ніколас Мадуро, звичайно, теж харизматичний політик, колишній профспілковий лідер, але далеко не Чавес.

Хоча б тому, що Болівар не витримає двох (нехай пробачать нам цей каламбур). Будь-яка держава, яка не знає відповіді на питання «хто, якщо не Президент», повинна серйозно занепокоїтися тим, до якого безпліддя доведено її суспільство насаджуваним зверху культом особи цього самого Президента.

Або терміново направити нафтодолари (якщо, звичайно, вони у вас є) на відкриття безсмертя. Тому що якщо не Президент — то хто?

РЕКЛАМА
При полном или частичном воспроизведении ссылка на Lenta.kh.UA обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентство "Українські Новини", в каком-либо виде строго запрещено. Администрация сайта может не разделять мнение автора и не несет ответственности за авторские материалы.