Разом з економістами з’ясовуємо ознаки різкого падіння гривні
У липні українці забрали з рахунків майже 1,6 трильйона вкладів у гривні, і банки зіткнулися з нестачею гривень. Справа в тому, що банки заробляють, позичивши під відсотки гроші, які вийшло взяти під менші відсотки. Якщо немає депозитів — немає і прибутку! Ще гірше виглядає ситуація, коли в касі немає гривень, а за дверима чекає черга з вкладників.
Нацбанк міг би компенсувати недолік гривні, на те він і регулятор. Міг — але не компенсував, послідовно задовольнивши лише частину заявок від комерційних банків. Яким у підсумку довелося шукати гривні в інших місцях, а точніше — один у одного. У підсумку на міжбанківському ринку ставки за одноденними кредитами (їх ще називають кредитами овернайт ) минулого тижня злетіли до 80 % річних.
Аналітик Сергій Чалий вважає, що Нацбанк створив штучну кризу ліквідності, щоб комерційні банки не тиснули на валютний ринок. Чим менше у банків гривні, тим менший попит на долари вони можуть сформувати на біржі. А коли регулятор «дасть» банкам стільки рублів, скільки вони хочуть, вони відразу ж вийдуть з ними на валютно-фондову біржу. «На наступний же день і буде інший курс», — говорить аналітик.
Падіння ставок за депозитами
Банки, яким не вистачає гривні, виставляють привабливі ставки за депозитами, і люди залишають гроші на рахунках. Паніку на валютному ринку і масовий відхід «з гривні», з яких починалися девальвації 2011 року, поки що вдається стримувати.
«Природно, чим вище ставка, тим охочіше люди йдуть в банк зі своїми грошима. Чим нижче — тим менш охоче. Але назвати якусь конкретну ставку, яка могла б стати точкою перетікання, дуже складно».
Коли ставки йдуть вниз, люди перестають розуміти, навіщо їм ризикувати, тримаючи в банку депозит у гривні. Якраз така ситуація склалася на початку літа, коли банки майже наполовину зменшили відсотки за вкладами: з максимальних 38 % у лютому до мінімальних 18% у червні. У липні, щоб зупинити відтік депозитів, довелося повертати 35%, які більше подобаються людям.
Скорочення експорту, зростання торговельної маси
Економіст Леонід Заїко, щоб «вирахувати» девальвацію, радить придивлятися до чистого експорту. Разом із зовнішньою торгівлею скорочується приплив валюти в країну. Це особливо небезпечно, якщо паралельно в країні робиться все більше і більше гривень.
Леонід Заїко: «На сьогоднішній день експорт з країни скоротився на 23%. Вже можна, навіть не знаючи інших параметрів, говорити, що гривні повинна бути девальвована. А головний показник — випуск грошової маси. Тобто, ось грошова маса зросла на 14%, а експорт скоротився на 23%. Значить, гривню треба девальвувати, і все».
Статистика з експорту щомісячно з’являється на сайті Національного статистичного комітету. А за ростом і скороченням грошової маси можна спостерігати на сайті Нацбанку.
PS: Передбачити девальвацію неможливо
Аналітик офіційного партнера «Альпарі» Вадим Іосуб розповідає, що певних ознак девальвації немає і бути не може:
«Черги біля обмінників з’являться вже після девальвації. А чуткам з посиланням на «джерело в Нацбанку» мало віри, адже такі «витоки» регулярно з’являються протягом останніх двох років, а девальвації все немає. До того ж, разова девальвація взагалі має сенс тільки тоді, коли про неї ніхто не знає».
Експерт додає, що не чекає разової девальвації, мовляв, є об’єктивна необхідність, щоб гривня ослабла, і вона буде слабшати. Але повільно.
Статті по темі:
А проценты нам платят все меньше…
Банк «Арма» поможет заработать
Квартиры подешевеют, а кредиты на них – подорожают
Деньги для того, чтобы их тратить
Депозитам оставили гарантии
Прежде чем занести деньги в банк, попробуйте у него их одолжить