Туристичний бізнес залишається одним з найбільш привабливих і дохідних. Незважаючи на нестабільність і катаклізми, кількість туристів у світі в 2011 році збільшилося майже на 5% і продовжує зростати.
Зібрати валізу і виїхати подалі від повсякденної суєти — бажання багатьох українців. Спраглих «озолотитися» на цьому прагненні також чимало. У деяких країнах тургалузь забезпечує до 40% ВВП. В Україні поки цей показник становить приблизно 2-3%. Вітчизняний турбізнес знаходиться в стадії становлення, з кожним роком з’являються нові можливості для заробітку, та й існуючі ніші все ще не заповнені на 100%. Які ж напрямки турбізнесу ще доступні в Україні, як заробити на любителях подорожей та вкоренитися в туризмі, з’ясовували наші журналісти.
Пора в дорогу
Серед українців попитом користуються подорожі за кордон, так званий виїзний туризм — за кордоном у 2011 році відпочили 1600000 українців. Заробляють на ньому туристичні оператори та агенти. Різниця між ними в тому, що перші створюють турпродукт — розробляють маршрути, викуповують чартери і номери в готелях, організовують трансфери, зустрічі і проводи туристів, екскурсії. Другі продають програми і одержують комісійну винагороду від операторів. «Мабуть, відкриття турагенції — кращий вибір для новачків, які вирішили знайти себе у виїзному туризмі. Стартові вкладення — близько $ 20 тис. Як правило, туроператор на початковому етапі готовий платити комісію в розмірі 8-12% з кожної путівки. А якщо буде хороший обсяг продажів, винагорода може збільшитися», — каже Вікторія Ющенко, незалежний експерт туристичного ринку.
Спрощує входження в цей ринок відміна ліцензування такої діяльності (ще півтора роки тому воно було обов’язковим). Тепер же потрібно просто зареєструвати підприємство. «І після цього першочерговими завданнями агента стають напрацювання клієнтської бази та пошук операторів, у яких можна набувати тури за оптимальними цінами з належною якістю послуг», — пояснює Лариса Слободян, директор компанії «Експрес Вояж».
Охочим зайнятися цим бізнесом варто відразу враховувати його сезонність. «Пік попиту припадає на травень-вересень, — розповідає Ірина Мельник, власниця агентства Lux Travel (м. Харків). — У цей період ми обслуговуємо по 200-250 клієнтів на місяць, тоді як поза сезоном таких 20-30 чоловік. Сплески спостерігаються і в період новорічних свят. Щоб компенсувати падіння попиту, ми надаємо додаткові послуги, наприклад, оформляємо закордонні паспорта, візи, працюємо як бюро перекладів».
Підприємцям, бажаючим відкрити своє агентство, експерти радять спочатку попрацювати в хорошій туристичної компанії, щоб дізнатися тонкощі турбізнесу, отримати необхідний досвід і, що особливо важливо, зважити всі «за» і «проти». «Якщо ви все-таки вирішили розпочати свій бізнес, то потрібно чітко розуміти, що в цьому напрямку втриматися можуть тільки фанати своєї справи. Не варто розглядати турбізнес як варіант швидкого збагачення. Працювати доведеться дуже багато, і тільки при наявності досвіду, цілеспрямованості та наполегливості буде результат», — зазначає Борис Зелінський, директор групи компаній «Кандагар».
«Туризм — складний вид бізнесу, — погоджується з колегою Галина Ротова, генеральний директор і засновник групи компаній «Роял Вояж». — Для успіху в ньому необхідний креативний склад розуму, потрібно бути одержимим подорожами і любити людей, уміти турбуватися про інших і, природно, доведеться досконало вивчити напрями, які будуть обрані для роботи».
Спрощений варіант
Не настільки давно великі гравці ринку почали активно розвивати мережі франчайзингових агентств. Для того щоб стати учасником програми, потрібні інвестиції в розмірі $ 10-20 тис., з яких приблизно $ 5 тис. — початковий внесок. Головна перевага такого партнерства в тому, що у турагентства з’являється можливість працювати від імені компанії і використовувати розкручений бренд. Партнер отримує готову бізнес-модель і маркетингову підтримку. Такий варіант підходить бажаючим почати свій бізнес, але не мають досвіду. Пропонують франчайзинг компанії Tez Tour, Join Up, «Галопом по Європах» та інші.
Часто оператор допомагає знайти приміщення і надає його дизайн-проект, бере участь у підборі персоналу, проводить тренінги для нових співробітників, навчає техніці продажів, контролює роботу агентства як самостійно, так і за допомогою аутсорсингової компанії. «Наприклад, точки продажу «Tez Tour Турагенція» оформляються в одному стилі, у всіх агентствах запроваджено єдиний стандарт обслуговування. Наші партнери підключені до всеукраїнського call-центру компанії, мають корпоративні електронні адреси та номери мобільних телефонів, а також отримують доступ до онлайн-чату на сайті», — перераховує Аркадій Маслов, комерційний директор компанії Tez Tour Ukraine.
Окупність агентства, відкритого по франчайзингу, складає приблизно півтора року. Тоді як самостійно «виходити в нуль» доведеться більше двох років. «У нас було кілька випадків, коли агентства окупалися і за шість місяців», — зазначає пан Маслов.
«Подорожі» для початківців
При цьому конкуренція серед турагентств вельми жорстка. За статистикою, для 30% турагентств перший рік роботи стає і останнім. «Спостерігається надлишок агентств, у яких вже є зв’язки, напрацьована клієнтура, так що ввійти на ринок і з ходу почати багато заробляти навряд чи вийде. Найчастіше молоді агентства з’являються в результаті того, що провідні фахівці якого-небудь оператора вирішують зайнятися самостійною діяльністю», — розповідає пан Зелінський. Особливо велика конкуренція в столиці та містах-мільйонниках.
Також деякі експерти ринку вважають, що цей напрямок вийшов з-під контролю через скасування ліцензування. Деякі невеликі фірми не мають можливості вкладати кошти в навчання персоналу і розвиток технологій, тому якість їх сервісу залишає бажати кращого. «Бувають випадки, коли туристам надають недостовірну інформацію, а відповідальність перед незадоволеними клієнтами несе оператор, чиї путівки реалізує агентство», — говорить пані Ющенко.
Широкий розмах
Набагато більший прибуток принесе відкриття туроператора, але при цьому і вкласти в бізнес доведеться чималу суму — в середньому близько $ 20 млн. І рентабельність бізнесу складає всього 1-5%. Таким чином окупність проекту може затягнутися на термін до 5-10 років. «Однак це не повинно лякати. При обороті $ 1-2 млн на рік і чистого прибутку в районі $ 0,5 млн, туроператор може стати гідним гравцем ринку», — відзначає Вікторія Ющенко.
При створенні оператора потрібно знайти на ринку унікальну нішу — зайнятися малоосвоєними напрямками, укласти ексклюзивний контракт з партнером. «Наприклад, наша спеціалізація — круїзи. Ми є генеральним представником в Україні круїзного холдингу Royal Carribean Cruises Ltd, займаємося організацією екскурсійних програм під круїзи в США, Італії, Іспанії, надаємо бронювання готелів в круїз-турах, надаємо візову підтримку, бронюємо авіаквитки», — зазначає Лариса Слободян.
Також для успішного старту новоствореного туроператора потрібно команда професіоналів, агентська база, сайт, рекламна кампанія. «Треба постійно давати рекламу про свої послуги в ЗМІ, створити сайт, який постійно оновлювався б, робити розсилки, організовувати рекламні тури і самим постійно брати участь у турах інших операторів, щоб своїми очима бачити, що ти продаєш, і вміти передати побачене клієнтові», — доповнює пані Слободян.
Для розкручування нової компанії потрібен мінімум рік. «Щоб зробити ім’я компанії впізнаваним, зібрати команду професіоналів, напрацювати агентську та клієнтську бази, нам знадобилося три роки», — наводить приклад Лариса Слободян.
Конкуренція великих
На туристичному ринку України оператори поділили між собою напрямки, встановили конкурентні ціни, розділили приймаючі сторони, блокові програми на переліт. «І все ж конкуренція на ринку велика і навіть стимулює розвиток деяких тенденцій, наприклад, демпінгу. В результаті робота часто не приносить бажаного прибутку. Другою проблемою є невисока рентабельність цього бізнесу, в той час як ризики, навпаки, дуже значні. Це політичні і економічні негаразди, природні катаклізми, інші проблеми, які можуть призвести до скорочення або згортання певних напрямків — те, що сталося з Єгиптом, Тунісом, Таїландом», — перераховує Борис Зелінський.
Всі домінуючі компанії працюють в туристичному бізнесі від 15 років і довше. Ніша заповнена приблизно на 60%. «Якщо нові гравці і приходять, то це, як правило, філії великих міжнародних холдингів, які раніше не мали представництв в Україні. Новачкам же на ринок вийти складно, так як для цього потрібна наявність великих ресурсів — не тільки фінансових, а й людських. Адже в умовах економічної нестабільності ризики високі як ніколи », — відзначає пан Зелінський.
За останні 2-3 роки змінився і сам спосіб ведення туроператорського бізнесу. Раніше розвиток ситуації був більш прогнозованим, можна було будувати далекосяжні плани. «Зараз тури часто продаються в останній момент. Люди не поспішають бронювати їх заздалегідь, вичікують, щоб переконатися в надійності туроператора і сприятливій обстановці в обраному регіоні. Звичайно, це вносить певну нервозність в наш бізнес», — говорить Борис Зелінський.
Ще одна тенденція: частина клієнтів бронюють тури безпосередньо, все менше звертаючись до туроператорів. Щоб не втрачати подібних споживачів, деякі оператори відкривають офіси за кордоном. У перспективі це може стати чудовою можливістю для залучення зарубіжних клієнтів в нашу країну. «Це також дуже вигідний напрямок і він буде набирати обертів у міру будівництва у нас готельної бази», — вважає пані Ющенко.
Незвідана Україна
Заробляти можна і на внутрішньому туризмі, розробляючи екскурсії по Україні. Конкуренція в цій ніші значно менше, початкові витрати на відкриття бюро або фірми становлять близько $ 10 тис., окупність — приблизно 1,5 року. Ніша заповнена всього на 20%. При цьому кожен рік відпочиває 6-8 млн внутрішніх туристів. «Сприятливі умови для розвитку бізнесу створює і Євро-2012. Потік туристів збільшився мінімум на 30%», — вважає Йосиф Андрик, президент Асоціації лідерів туристичного бізнесу України.
Незважаючи на те що країна сильно постраждала від економічної кризи, туристичний ринок стабільно зростає. Зокрема, збільшується кількість подорожей всередині країни — американські аналітики прогнозують зростання ринку приблизно на 7,5% в період до 2013 року.
Широким спектром екскурсійних послуг можуть похвалитися переважно міста-мільйонники, місця загальновизнаних зон рекреації і туризму, деякі історичні та культурні центри. У той же час у більшості міст України можна розвивати промисловий, оздоровчий та інші види екскурсійного туризму.
Бізнес на пам’ятках
«У нашій країні існують всі передумови для розвитку туризму. Але є ряд проблем, які сповільнюють розвиток екскурсійного туризму та індустрії в цілому. В першу чергу в засобах масової інформації активно проводиться реклама міжнародного туризму і майже відсутня реклама внутрішнього, за винятком загальновідомих зон туризму та рекреації (Крим і Карпати)», — зазначає Сергій Полішко, менеджер туркомпанії «Анга Тревел».
Також відсутні кошти на реконструкцію пам’яток історії та архітектури, а залучення інвестицій гальмується через неврегульовану нормативно-законодавчу базу країни. «Як відомо, значна кількість населених пунктів України, наприклад Хотин, Межиріччі, Ізяслав та інші, мають архітектурні пам’ятки ХVІІ-ХVIII століть, для відновлення яких необхідні значні капіталовкладення», — говорить Сергій Полішко.
В Україні не розвинений сектор туристичної індустрії. Ні в одному місті країни не роздаються безкоштовні буклети-путівники по історико-культурних пам’яток міста. Значною проблемою є і відсутність інфраструктури. Близько 90% будівель для розміщення туристів були побудовані ще за радянських часів. В Україні мало готелів, що відповідають міжнародним стандартам.